Угорницька школа 1944-1949 рр. Школа
Page Image
Myroslav Dubei
школа села Угорники

школа села Угорники

School of Ugornyky 1944

Зберігся звіт 7-річної школи в с.Угорники за 1944/45 навчальний рік. Навчання розпочалося 1.9.1944 і завершилося 7.7.1945 (включаючи іспити). Фактично школа працювала 230  робочих днів на рік. Навчання велося українською мовою. «У 1945 р., на початку навчального року, – згадує В.Ідзі, – була релігія, яку викладав священик. До кінця навчального року релігію відмінили.

Першим учителем був Вербинець Антон (мав освіту священика, але ніколи ним не був)».*1 Школа у своєму розпорядженні мала 2 будинки загальною площею 900м2. Було 5 класних кімнат площею 350м2 і один військовий кабінет, який займав 20м2. Навчання велося в одну зміну. Протягом 1944/45 навчального року школа налічувала 150 учнів. Школа фізкультурного залу не мала. Діти займалися на обладнаному спортивному майданчику.

Вчителі школи

У школі працювало 3 вчителі, 2 з яких – у 5-7 класах. Адмінтехперсоналу було 4 особи та 1 піонервожатий. Іноземною мовою була на той час німецька, яку вивчали учні 5 і 6 класів. Загальне число книг за інвентарем шкільної бібліотеки на час звіту – 10, з них 5 для позакласного читання учнів*2. На зборах директорів та завучів шкіл 1945 р. директор Угорницької 7-річної школи відмітив, що 7 учнів зовсім не відвідують школу, а інші часто пропускають уроки, бо працюють в господарстві. На січневій конференції 1946 р. було зареєстровано 6 вчителів Угорницької школи: Галіченко Іван Тихонович (директор), Каменева Надія Петрівна (завпед), Борисенко Людмила Яківна, Бондаренко Надія Захарівна, Майковська Надія Василівна, Майковський Костянтин Анатолійович.

 

Угорницькі школярі – Михайло і Микола Врубель

У березні 1946 р. райком комсомолу організував піонерську організацію в Угорницькій школі. Для покращення якості навчання та успішності учнів протягом навчального року проводилися серпневі та січневі наради, наради директорів, завідувачів шкіл, де було обговорено такі питання: «Урок – основна форма навчання у школі»; «Робота вчителя над собою»; «Самостійна робота учнів»; «Контроль і допомога в роботі молодих учителів»; «Критерії оцінки знань учнів» та ін. Під час навчання української мови вчителям найчастіше доводилося боротися з місцевою говіркою. Для викорінення діалектних слів із лексикону учнів вчителі систематично давали учням тексти для читання, кожен учень, окрім класної роботи, вдома писав перекази за прочитаними оповіданнями.

 

Портрет Т.Шевченка намалював на зворотній стороні світлини учень 3-го класу Ільчишин Володимир, 1947р.

Батьківський комітет

При Угорницькій школі працював батьківський комітет. На батьківських зборах обговорювалися такі питання: здійснення закону про загально обов’язкове навчання; школа в країні Рад; підсумки роботи школи за чверть, півріччя і навчальний рік; про підготовку шкіл до нового навчального року та створення умов для роботи учителів*3. Директор Угорницької школи Галіченко І.П. 14 вересня 1946 р. на нараді директорів та завідувачів шкіл поінформував, що в школі навчалося 227 учнів, «…педкадрами школа забезпечена не повністю. Відвідування учнями школи добре. Документація впорядкована, дрова завезені*4. Гурткова і виховна робота школи не налагоджена». Усі учителі були забезпечені квартирами. З 12 травня 1947 р. директором Угорницької школи був Майковський А.К. У школі навчалося 204 учні (2 – новоприбулих). Невстигаючих – 26, відмінників – 8.

Піонерство

Піонерська організація налічувала 81 чол. Не було піонервожатого. При школі діяв літературний, драматургічний, фізкультурний гуртки. Проводилися свята (до 800-річчя Москви, до 30-х роковин Великого Жовтня). У січні 1948 р., як бачимо із статистичних даних, відвідування Угорницької школи становило 90%*5. У 1949 р. заняття в Угорницькій школі проводилися у двох будинках, у 6 класних кімнатах. Було 44 парти, які забезпечували 100 місць. Розмір пришкільної земельної ділянки для дослідних цілей становив 0,05 га, для господарчих потреб – 0,45 га*6. При директорі Хринюку М.Й. у школі була створена кімната фізкультури, працювала редколегія, створювалися фотомонтажі. Із доповіді Хринюка М.Й. від 15.6.1949 р. дізнаємося, що у школі «відремонтовано двері, вікна, груби, парти. Побілки ще не проведено. Дров завезено мало»*7.

Бібліотека

Шкільна бібліотека весь час поповнювалася книгами та журналами. При школі заведено книгу обліку бібліотечного фонду. Контроль за чистотою приміщень вели медпрацівники. Щомісяця лікарями проводився методогляд учнів. У всіх класах шкіл діяли сантрійки, які протягом року стежили за станом класних приміщень, чистотою і акуратністю учнів, станом їх книжок, зошитів.

 

1947 рік

4-й ряд: Гасюк Дмитро, Базюк Степан, Хоміцький Йосип, Тарасюк Павло, син директора школи (?), Дмитрук Василь, Семчук з Новосілки (?).

3-й ряд (стоять): Тарасюк Ксенія, Поплавський Василь, Дубей Петро, Кваснюк Михайло, Боєчко Володимир, Хавуляк Микола, Козачок Розалія;

2-й ряд: Остап’юк Михайліна, Поплавська Ганна, Цібій Ганна, вчителька Надія Василівна Майковська, Островська Ольга, Мельник Марія, Козачок Анеля;

1-й ряд (знизу) зліва – направо: Дубей Марцеля, Каценяк Ганна, Ільчишин Марта, Маруняк Марія, Вінтонів Марія, Кіндрацька Петрунеля;

 

School of Ugornyky 1944

School of Ugornyky 1944

*1 – Зі спогадів Ідзі В.М.

*2 – Статистичні звіти початкових семирічних і середніх шкіл за 1944-1945 н.р. Р1524, 1, 1.

*3 – Протоколи нарад директорів та завідуючих шкіл і звіт про роботу шкіл району за 1945-1946 навч.рік. Р-1524, 1, 2.

*4 – У квітні 1946 р. в школу було завезено 6 м3 дров, посаджено 50 дерев, засіяно 0,26 арів озимини та 30 арів ярих.

*5 – Протоколи директорів та завідуючих шкіл за 1946/47 н.рік. Р-1524, 1, 5.

*6 – Статистичні звіти початкових, семирічних і сердніх шкіл за 1948/49 н.рік. Р1524, 1, 11.

*7 – Протоколи і наради вчителів, директорів та завідуючих шкіл району за 1949 р. Р-1524, 1, 19.

Спільнота Угорницької гімназії у фейсбук –  ТУТ

Інформацію взято з книги “Угорники. Етноісторичний нарис.”

Додати коментар

Your email address will not be published. Required fields are marked *