Підмихайля \ Podmichale

Метрики Підмихайля 1776-1784 – переглянути за ПОСИЛАННЯМ

Землевласники Підмихайля 1879 рік – переглянути за ПОСИЛАННЯМ

Список жителів села Підмихайля які брали участь у Першій світовій війні – переглянути за ПОСИЛАННЯМ

Підмихайля на карті 1670 року

Вважається, що перша письмова згадка про Підмихайля (Підмихале) датується 1394 роком, а назва походить від розміщення села під монастирем св. Михайла на горі Жбир. Згадується також 28 листопада 1435 року та у 1447, 1515 і 1565 роках. 1880 року село мало 2056 мешканців, у тому числі 1928 українців і 107 поляків (1628 греко- і 359 римо-католиків), 1939 року – 3100, нині – понад 2800 осіб. Католики латинського обряду села належали до парафії св. Валентина у Калуші.

$Підмихайля \ Podmichale.$

У 20-х роках XIX століття у Підмихайлі коштом Антонія Старчевського за фінансовою участю Людвика Шустовського спорудили муровану каплицю з одним вівтарем з образом св. Антонія, проте 1825 року вона ще не була завершена через відсутність фінансування внаслідок смерті обох фундаторів. Родина Старчевських мала добудувати святиню, звести парафіяльний будинок та придбати земельний наділ для забезпечення діяльності священника, що, очевидно, не відбулось.

Картина “В Підмихайлі під Калушем”, 1839 рік. Автор Kajetan Kielsińskі.

Підмихайля на карті 1861–1864

Підмихайля на карті 1869-1887

GAZETA LWOWSKA

У газеті “GAZETA LWOWSKA” від 9 травня 1880 року можна було дізнатися, що у Підмихайлі хворіли на дифтерію.

З книги “Шематизм Галіції 1882 рік”

“Podmichale – 1892 r.”

“Село Підмихайля розташоване між двома річками, з півночі оточене річкою Лімниця, а з півдня річкою Бережниця. За Бережницею є пагорби, які місцеві жителі називають «Верховина». У муніципалітеті Підміхайля проживає 2500 осіб, а протяжність села становить 6 кілометрів. Розташування села знаходиться на дуже низькому рівні [до води], тому що під час повені інколи село заливається річками. Річка Ломніца перетворила кілька сотень гектарів землі на територію, покриту брудом і піском. В результаті ціна землі зросла. Ціна 1 морга [близько 2 акрів] досягає 100 рейнських гульденів. 200 років тому на горі так званої „stary cmentarz” (старий цвинтар) був монастир монахів-василіян із церквою святого Михайла. Від нього виникло село Підмихайля. З 1700 року ведуться реєстраційні записи та церковні акти. В 1892 році померло 49 людей, а народилося 87.” – записи з анкети польського етнографа Олександра Чоловського.

Напад на Калуш 1915 року

Інформація з бойового журналу 93-го піхотного полку. 93-й піхотний полк (I-й армійський корпус, 5-а піхотна дивізія) K.U.K. Infanterie Regiment був заснований 1883 року. У бойовому журналі 93-го піхотного полку австро-угорської армії йдеться про події лютого 1915 року біля Підмихайля.

Детальніше – vikna.if.ua

Підмихайля на мапі 1915 року

Ерцгерцог Карл Габсбург, 1916 рік. Підмихайля.

Медична карта жителя села Підмихайля Кінаша Іллі Івановича (1916 рік)

Kurjer Stanisławowski Nr.316, Stanisławów, dnia 22 sierpnia 1926 r.

Podmichale, pow. Kalusz.

Печатка школи села Підмихайля 1926 рік

Пам’ятка на честь 150-річчя незалежності США від школи села Підмихайля

Станом на 8 травня 1926 рік в Підмихайлі була п’ятирічна школі в якій навчалося 300 дітей. Опікун – Столярський Францішек, директор – Мікульський Теофіл, вчитель – Навроцький Еміль.

Ґміна Подміхалє

Ґміна Подміхалє — сільська гміна в Калуському повіті Станиславівського воєводства Другої Речі Посполитої та у Крайсгауптманшафті Станіслав Дистрикту Галичина Третього Райху. Адміністративним центром гміни було село Підмихайля. Об’єднану сільську Підмихайлівську ґміну (рівнозначну волості) було утворено 1 серпня 1934 р. у межах адміністративної реформи в ІІ Речі Посполитій із суміжних тогочасних сільських ґмін (самоврядних громад): Бєрєжніца, Вістова, Добровляни, Мислув (Мислів), Подміхалє (Підмихайля), Подхоркі (Підгірки), Рип’янка, Студзянка (Студінка), Хоцін (Хотінь), Яворувка (Яворівка).

ROSPORZADZENIE MINISTRA SPRAW WEWNETRZNYCH

z dnia 21 lipca 1934 r.

o podziale powiatu kaluskiego w wojewodstwie statislawowskiem na gminy wiejskie.

Na podstawie art. 103 ustay z dnia 23 marca 1933 r. o czesciowej zmianie ustroju samorzadu terytorjalnego (Dz. U. R. P. NR. 35, poz. 294) zarzadzam co nastepunie:
§1. W powiecie kaluskim, wojewodstwie statislawowskiem tworzy sie nastepujace gminy wiejskie:
-//-
4) gmine Podmichale z siedziba w Podmichalu; w sklad tej gminy wchodza nastepujace dotychczasowe gminy wiejskie: Bereznica, Chocin, Dobrowlany, Jaworowka, Myslow, Podmichale, Podchorki, Rupianka, Studzianka, Wistowa;
-//-
§2. Rozporzadzenie niniejsze wchodzi w zyciez dniem 1 sierpnia 1934 r.

Minister Spraw Wewnetrznych:

Marjan Zyndram-Koscialkowski

Площа ґміни — 115,79 км²
Кількість житлових будинків — 2 247
Кількість мешканців — 10 748

Національний склад населення ґміни Подміхалє на 01.01.1939

село	населення	українці-грекокатолики	українці-латинники	євреї	німці	поляки
Бережниця	1620	920	680			20
Вістова	1200	1155	10	5		30
Добровляни	1160	1150				10
Мислів	1340	1240		40		60
Підгірки	2010	1700	40	15		255
Підмихайля	3100	2470	550	30		50
Ріп’янка	810	765	25		5	15
Студінка	1600	1550	20	20		10
Хотінь	1990	1530	170	40		250
Яворівка	570	540		20		10
Загалом	15400	13020	1495	170	‘5	710
Відсотки	100 %	84,55 %	9,71 %	1,1 %	0,03 %	4,61 %

17 січня 1940 р. ґміна була ліквідована, а територія увійшла до новоствореного Калуського району.

Гмінна канцелярія в Підмихайлі

На даний час в будинку колишньої гмінної канцелярії розташована музична школа (фото нижче)

Гміна (волость) була відновлена на час німецької окупації з липня 1941 р. до липня 1944 р., адміністративний центр перенесено в село Вістова, відповідно була й перейменована ґміна. Зі складу ґміни передано до ґміни Новиця села Бережниця і Добровляни, натомість передано з цієї ґміни село Завій, а зі ґміни Войнилів — село Бабин Зарічний.

На 1.03.1943 населення ґміни становило 12 751 особу.

Церква села Підмихайля, 1932 рік.

В давнину в Підмихайлю на горі існував Михайлівський чоловічий монастир, знищений татарами у 1605 році. Сільська церква вперше згадана в люстрації Руського воєводства 1565-1566 років. На карті 1783 року позначені церква долішня Св. арх. Михайла збудована коштом пароха о. Василя († 1733 року) на початку XVIII ст., та горішня з тією ж посвятою. Горішня церква занепала на початку XIX ст.
Нову долішню дерев’яну церкву звели за пароха о. Михайла Скородинського (1845 – 1917). Будівництво її здійснив майстер Іван Данилків з Перегінська за проєктом архітекта Василя Нагірного. Посвячена 7 липня 1891 року на Різдва св. Івана Хрестителя (згідно з написом на пам’ятній таблиці на стіні церкви). Була парафіяльною. Стару церкву розібрали і на її місці збудували читальню, яку пізніше перетворили на клуб. Ікони для нової церкви намалював художник Корнило Устиянович. Церква і дзвіниця оновлені у 1978 році, а в 1983 році відреставровано іконостас церкви. Мурована дзвіниця розташована з заходу від церкви.

Інформація з книги “Громик В., Слободян В. Дерев’яні церкви Івано-Франківської області. – Львів, 2016. – С. 178.”

Філіальний костел підмихайлівської парафії, згорів 23 березня 1944 року

Відкритна надіслана в село Підмихайля

(якщо хтось розпізнав інформацію, напишіть мені сюди, будь ласка)

Настуня Бойко. Підмихайля. 1930-ті роки.

Анна Ліщинська. Підмихайля. 1930-ті роки.

Жителі села Підмихайля, 1930-ті роки.

“Долішній кінець”, Підмихайля. 1951 рік.

Магда Ліщинська, Підмихайля, 1957 рік.

Весілля в селі Підмихайля, 1965 рік.

=Жителі=

∎ Wilhelm Tentschert – завершив навчання чотирирічної школи в селі Підмихайля. Проходив курси спритності в чоловічій семінарії у Самборі з 15 липня до 14 серпня 1907 року.

∎ Jan Marceli Klim – народився 14 січня 1943 року в Підміхайлі. За освітою був агрономом. З 9.12.1967 р. — член Польської об’єднаної робітничої партії.

∎ Іван Ліщинський – народився 1883 року в Підмихайлі, помер 1941 року у Львові — український громадський діяч, член ЦК Українського національно-демократичного об’єднання (УНДО) у 1925–1928 роках.

∎ Józef Widawski – священник села Підмихайля, учасник культурно-громадської організації, метою якої було створення осередків польського культурного життя та популяризація розвитку гімнастики.

∎ Анна (прізвище невідоме) – під час війни місцевий священик забрав майже 100 дітей з села Підмихайля і втому числі Анну до дитячого будинку в Кракові. Священник хотів таким чином захистити дітей, але як йшла війна, то в дитбудинку не вистачало їжі, тому дітей «роздали» по навколишніх селах.

Зі слів Анни: “Спочатку я знайшла таку хорошу жінку, але незабаром до неї приїхала її мати і взяла мене до себе на ферму. У неї було 4 корови, хтось мав їх доїти та виконувати іншу роботу (а мені було лише 7-8 років). Це було моє дитинство. І, мабуть, не одна я так відчувала, бо моя подруга Ірина також чергувала у сільського голови. Найкраще було після війни, коли мене почали шукати батьки. Вони пішли до священика, він дав їм вказівку, де я можу бути, вони прийшли, привезли дівчину мого віку з таким же ім’ям і прізвищем, і більше того, місце народження теж було правильне – Підмихайля, але це не була я. Виявилося, що сімей з таким самим прізвищем у Підмихалйі було більше (у селі на той час було вже понад 1000 осіб), а на зло знайшлася дівчина з таким самим прізвищем. Ну, нарешті батьки і мене знайшли. Радості було вдосталь.”

∎ Струтинський Ян – свідоцтво про весілля 1856 рік – https://genealodzy.pl/PNphpBB2-printview-t-95109-start-0.phtml

∎ Розалія Верлін – народилася в селі Підмихайля 6 вересня 1884 року, хрестили 7 вересня 1884 року. Позашлюбна дитина, мама – Катерина Верлін (дочка Антонія Верліна і Розалії Коханської)

∎ Іре Файнтух – народився 27 листопада 1895 року в селі Підмихайля. 24 березня 1925 року отримав ступінь бакалавра у Варшавчькому університеті.

Переглянути іншф 73 фото документів Іре Файнтуха можна за даними посиланням.

∎ Юрків Петро Іванович – народився в селі Підмихайля в 1894 році, поляк. Працював помічником наглядача Калуської тюрми.

Особливою нарадою при НКВС СРСР звинувачений за статтею 54-13 УК УССР і ув’язнений на 5 років у виправно-трудовий табір (дата вироку – 10.04.1940), арештований 10.04.1940. Реабілітований 19.9.1989

∎ Юзеф Ясінський – народився 25 грудня 1924 року в селі Підмихайля, Калуський повіт, Станіславське воєводство. Солдат 11-ї Карпатської стрілецької дивізії Армії Крайової на псевдо “Зеніт”.

Він був сином Яна та Марії (з дому Тимек). У 1936-1939 роках відвідував середню школу в Калуші. З серпня 1939 року по червень 1941 року навчався в радянсько-українській середній школі, яку закінчив 6 червня 1941 року з дуже хорошими оцінками.

Od prawej, Józef Jasiński ps. „Zenit” z kolegami. (fot. MKDAK) — Od prawej, Józef Jasiński ps. „Zenit” z kolegami.

∎ Іван Клим – народився 15 травня 1926 року в Підмихайлі. У 1950 році одружився з Павліною, а у 1961 році разом з 4 дітьми емігрував у США.

Помер 7 грудня 2014 року у Фречтауні штат Нью-Джерсі, США.

∎ Чюк Віктор Болеслав – народився 17 жовтня 1905 року в Підмихайлі, помер 6 травня 1985 року в Сталові Волі в Польщі. Сержант, майстер (монтер двигунів винищувачів).

∎ Ольга Побережник – народилася 22 липня 1908 року в Підмихайлі. Переглянути 5 документів з особової справи можна за даним посиланням.

∎ Романів Теодозія – народилася 5 жовтня 1926 року в Підмихайлі.

Переглянути 10 документів з особової справи пані Теодозії можна за даним посиланням.

∎ Василь Клим – народився 10.02.1929 в Підмихайлі. З 08-12-1953 по 31-05-1954 працював у силовій структурі в Гданську.

∎ Олевич Степан (батько Олевич Іван) – народився 13 липня 1910 року в Підмихайлі (інформація з колекції досьє польських вояків 1945-1948 рр.)

∎ Клара-Чая Хеллманн – народилася 15 серпня 1891 року в Підмихайлі. Депортована в Станіславське гетто звідки 28 жовтня 1938 року була вислана в Польщу.

∎ Берта Йошковіц – народилася 15.06.1889 в Підмихайлі в родині Ефраїма та Перл Йошковіц. Вона була домогосподаркою і одружена з Шломо, до Другої світової війни жила в Нордхаузені в Німеччині. Вбита в концтаборі Аушвіц в 1943 році.

∎ Павловський Михайло – в 1926 році працював мануальним терапевтом в Підмихайлі

Павловський Михайло, Підмихайля — Фото Павловського Михайла

∎ Петро Старчевський – народився 19-07-1927 в Підмихайлі. Батько Ізидор і мати Павліна. З 01-11-1950 по 31-03-1951 працював у Гданську військовим шофером.

Лист жителя села Підмихайля Михайла Старчевського

З листа: “Народився і проживав до 1940 року в селі Підмихайля, звідки 23 квітня 1941 року совєти забрали мене до війська. В Радянській армії я був два місяці в місті Свобода Воронезької області. Там справи йшли як завжди. Ми жили в казармі. Їжа була хороша, до нас ставилися, як зазвичай до солдатів. Я служив у мотострілецькому кавалерійському полку. Потім нас вивезли в Орлово, там нас ще три місяці тренували і ми стояли на варті біля складів і доріг. Через три місяці мене забрали в робочі батальйони в районі Просниці, ми там ціле літо будували аеропорт, і мені вже стало гірше. Я отримував вісім карбованців 60 копійок на місяць. На зиму мене вивезли в Нижній Тагіл, там ми жили не в бараках, а в землянках, і всю зиму робили землянки для тих, хто втікав від німців у Росію. Там нас змушували працювати ще гірше, давали гіршу їжу і 800 г хліба. Якщо не ходив на роботу чи до лікаря на лікарняний, то давали тільки 40 г хліба і суп. Нас називали «ворогами радянської нації». Ходив там на роботу, поки не відморозив ногу. Потім лікар дав мені лікарняний з роботи і я два місяці сидів у землянці. Після того, як мої ноги зажили, сказали йти на роботу. На роботу їздив на лопаті-резці, а на станції вантажив деревину на вагони.
24 січня приїхала польська комісія, забрала мене та моїх колег і забрала до Війська Польського.”

Репресовані жителі які народилися або жили в селі Підмихайля

Біографічні довідки про репресованих

АНДРУШКО Володимир Васильович
1930 р. н., с. Саджавка Надвірнянського району, українець, освіта вища. Проживав у с. Підмихайля Калуського району, вчитель. Заарештований 31.10.1959. Звинувачення: розповсюджував антирадянську літературу. Станіславським обласним судом 13.01.1960 засуджений на 5 років позбавлення волі. Реабілітований 19.01.1992. (7501 П).

БОЙЧУК Марія Микитівна
1897 р. н., с. Раків Долинського району, українка, малописьменна. Проживала нелегально в с. Підмихайля Калуського району під вигаданим прізвищем. Заарештована 17.09.1953. Звинувачення: переховувала вояка УПА. Військовим трибуналом Прикарпатського військового округу 03.02.1954 засуджена на 10 років позбавлення волі. Реабілітована 03.09.1991. (5983 П).

ГОЙНАЦЬКИЙ Теодор Костянтинович
1912 р. н., с. Підмихайля Калуського району, українець, освіта початкова. Проживав у м. Калуш, фотограф артілі інвалідів. Заарештований 12.07.1948. Звинувачення: інформатор ОУН. Особливою нарадою при МДБ СРСР 01.12.1948 засуджений на 10 років позбавлення волі. Реабілітований 28.12.1992. (10625 П).

ДЖУС Теодор Миколайович
1893 р. н., с. Підмихайля Калуського району, українець, освіта початкова. Проживав у с. Студійка, селянин. Заарештований 24.07.1948. Звинувачення: розповсюджував бофони. Військовим трибуналом військ МВС Станіславської області 21.08.1948 засуджений на 25 років позбавлення волі та 5 років пораження в правах із конфіскацією майна. Реабілітований 07.09.1994. (14675 П).

ДОВЖАНСЬКИЙ Микола
1917 р. н„ с. Підмихайля Калуського району, українець, освіта початкова. Проживав нелегально. Заарештований 23.02.1945. Звинувачення: член ОУН, псевдо — Крук, кур’єр ОУН, збирав гроші для УПА. Військовим трибуналом військ НКВС Станіславської області 03.08.1945 засуджений на 10 років позбавлення волі та 5 років пораження в правах із конфіскацією майна. Реабілітований 22.03.1993. (11400 П).

КАЛИНІВСЬКИЙ Євген Петрович
1930 р. н., с. Ліски Губешівського повіту (Польща), українець, освіта неповна середня. Проживав у с. Підмихайля Калуського району, вантажник ліспромгоспу. Заарештований 05.04.1951. Звинувачення: інформатор ОУН. Військовим трибуналом військ МВС Станіславської області 15.06.1951 засуджений на 25 років позбавлення волі та 5 років пораження в правах із конфіскацією майна. Реабілітований 05.11.1993. (12965 П).

КЛИМ Михайло Михайлович
1887 р. н., с. Підмихайля Калуського району, українець, освіта вища. Проживав у с. Ганнівці Галицького району, священик. Заарештований 14.08.1947. Звинувачення: постачав продукти воякам УПА. Військовим трибуналом військ МВС Станіславської області 22.10.1947 засуджений на 10 років позбавлення волі та 3 роки пораження в правах із конфіскацією майна. Реабілітований 25.06.1992. (8700 П).

ЛЕСІВ Хома Тимофійович
1892 р. н., с. Підмихайля Калуського району, українець, освіта початкова. Проживав у с. Підмихайля, селянин. Заарештований 25.10.1945. Звинувачення: член ОУН, псевдо — Лис, станичний ОУН. Військовим трибуналом військ МВС Станіславської області 04.11.1946 засуджений на 10 років позбавленню волі та 5 років пораження в правах із конфіскацією майна. Реабілітований 16.03.1995. (14698 П).

ЛЕЩІЙ Михайло Іванович
1930 р. н., с. Підмихайля Калуського району, українець, освіта початкова. Проживав у м. Калуш, вантажник складу «Сільгосптехніка». Заарештований 15.05.1962. Звинувачення: член релігійної громади Свідків Єгови. Івано-Франківським обласним судом 27.12.1962 засуджений на 5 років позбавлення волі та 5 років пораження в правах із конфіскацією майна. Реабілітований 13.03.1992. (7812 П).

ЛІЩИНСЬКА Параска Іллівна
1908 р. н„ с. Підмихайля Калуського району, українка, освіта початкова. Проживала в с. Підмихайля, колгоспниця. Заарештована 16.04.1951. Звинувачення: переховувала членів ОУН. Військовим трибуналом військ МВС Станіславської області 15.06.1951 засуджена на 10 років позбавлення волі та 5 років пораження в правах із конфіскацією майна. Реабілітована 22.05.1992. (12963 П).

ЛІЩИНСЬКИЙ Василь Миколайович
1931 р. н., с. Підмихайля Калуського району, українець, освіта початкова. Проживав у с. Підмихайля, робітник Калуського лісокомбінату. Заарештований 26.03.1951. Звинувачення: інформатор ОУН. Військовим трибуналом військ МВС Станіславської області 15.06.1951 засуджений на 25 років позбавлення волі та 5 років пораження в правах із конфіскацією майна. Реабілітований 13.02.1992. (12963 П).

ЛІЩИНСЬКИЙ Іван Михайлович
1903 р. н., с. Підмихайля Калуського району, українець, освіта початкова. Проживав у с. Підмихайля, селянин. Заарештований 20.10.1950. Звинувачення: член ОУН, псевдо — Дуб, заступник господарчого станичної ОУН. Військовим трибуналом військ МВС Станіславської області 15.06.1951 засуджений на 25 років позбавлення волі та 5 років пораження в правах із конфіскацією майна. Реабілітований 17.11.1992. (14698 П).

ЛІЩИНСЬКИЙ Іван Михайлович
1911 р. н., с. Підмихайля Калуського району, українець, освіта початкова. Проживав у с. Підмихайля, лимар Калуського ліспромкомбінату. Заарештований 28.03.1951. Звинувачення: інформатор станичної ОУН. Військовим трибуналом військ МВС Станіславської області 15.06.1951 засуджений на 25 років позбавлення волі та 5 років пораження в правах із конфіскацією майна. Реабілітований 05.11.1993. (12963 П).

ЛІЩИНСЬКИИ Петро Михайлович
1904 р. н., с. Підмихайля Калуського району, українець, освіта початкова. Проживав у с. Голинь, мельник. Заарештований 02.08.1950. Звинувачення: член релігійної громади Свідків Єгови. Станіславським обласним судом 12.09.1950 засуджений на 10 років позбавлення волі та 5 років пораження в правах із конфіскацією майна. Реабілітований 02.09.1994. (14862 П).

ПРОКОПІВ Ганна Теодорівна
1923 р. н., с. Підмихайля Калуського району, українка, освіта початкова. Проживала в с. Підмихайля, селянка. Заарештована 17.03.1945. Звинувачення: член ОУН, псевдо — Калина, станична ОУН. Військовим трибуналом військ МВС при Управлінні будівництва Північно-Печорської залізничної магістралі 17.07.1946 засуджена на 10 років позбавлення волі та 3 роки пораження в правах із конфіскацією майна. Реабілітована 23.07.1992. (13610 П).

СЕМАНЬКІВ Іван Лук’янович
1921 р. н., с. Підмихайля Калуського району, українець, освіта неповна середня. Проживав у с. Підмихайля, секретар РВК. Заарештований 10.07.1948. Звинувачення: інформатор УПА, псевдо — Лобода, поширював листівки антирадянського змісту, діставав боєприпаси для УПА. Військовим трибуналом військ МВС Станіславської області 04.09.1948 засуджений на 25 років позбавлення волі та 5 років пораження в правах із конфіскацією майна. Реабілітований 19.05.1992. (8602 П).

СТРУТИНСЬКИИ Іван Васильович
1937 р. н., с. Підмихайля Калуського району, українець, освіта середня. Рядовий в/ч 01601. Заарештований 08.12.1958. Звинувачення: член ОПВУ, псевдо — Колос. Станіславським обласним судом 10.03.1959 засуджений на 10 років позбавлення волі з конфіскацією майна. Реабілітований 22.11.1991. (6596 П).

СТРУТИНСЬКИЙ Микола Павлович
1923 р. н., с. Підмихайля Калуського району, українець, освіта початкова. Проживав у с. Підмихайля, селянин. Заарештований 10.03.1945. Звинувачення: член ОУН, псевдо — Безрукий, помічник станичного ОУН. Загинув 19.03.1945 під час слідства, місце поховання невідоме. 17.07.1946 справу припинено. (13610 П).

ФЕДОРІВ Ганна Сидорівна
1929 р. н., с. Підмихайля Калуського району, українка, освіта початкова. Проживала нелегально. Заарештована 29.10.1945. Звинувачення: член ОУН, псевдо — Гроза, розвідниця ОУН. Військовим трибуналом військ МВС Станіславської області 04.11.1946 засуджена на 10 років позбавлення волі та 5 років пораження в правах із конфіскацією майна. Реабілітована 18.08.1992. (14698 П).

ФЛИС Іван Олексійович
1902 р. н., с. Підмихайля Калуського району, українець, освіта початкова. Проживав у с. Велика Кам’янка Коломийського району, селянин. Заарештований 22.06.1948. Звинувачення: переховував вояків УПА, розвідник ОУН. Військовим трибуналом військ МВС Станіславської області 21.08.1948 засуджений на 25 років позбавлення волі та 5 років пораження в правах із конфіскацією майна. Реабілітований 04.09.1991. (6019 П).

ЯКИМОВИЧ Михайло Йосипович
1939 р. н., с. Бережниця Калуського району, українець, освіта неповна середня. Проживав у с. Бережниця, учень 10-го класу Підмихайлівської СШ. Заарештований 15.12.1956. Звинувачення: виготовив і зберігав З листівки антирадянського змісту. Станіславським обласним судом 15.01.1957 засуджений на 5 років позбавлення волі та 3 роки пораження в правах. Реабілітований 13.07.1993. (11978 П).

Загинули в боротьбі з комуністичним режимом

ГУЛЕВИЧ Тадей Володимирович
1922 р.н., с. Мислів Калуського району, чотовий УПА, стрілець боївки кущової ОУН Левко, загинув 02.02.1948, с. Підмихайля Калуського району.