У 1953 році директором Угорницької семирічної школи став Євчук Антон Корнилович. Основне завдання, яке перед ним було поставлено, – це ліквідація неграмотності. В селі було ще 47 малописьменних чоловік. Двічі на тиждень їх навчали культармійці (за кожною ділянкою був закріплений культармієць).
Культармійці (культшефство) — учасники масового культурно-освітнього руху в СРСР, які були забезпечені навчальними посібниками та закріплені за неписьменними і малописьменними. Органи народної освіти, Ради депутатів трудівників, партійні організації здійснювали контроль за перебігом навчання. Як правило заняття проводилися в загальноосвітніх навчальних закладах без відриву від виробництва. Учні отримували підготовку в об’ємі початкової та 7-річної шкіл. Особливо активним рух культармійців був у крупних селищах, колгоспах, радгоспах і МТС (машинно-тракторна станція). Крім того, культармійці виконували інші різноманітні обов’язки: створювали бібліотеки, залучали до читання тих, що вже вміли читати тощо.