Історія однієї світлини Array
Page Image
Myroslav Dubei

Історія однієї світлини

“Історія однієї світлини” від людини яка багато років сприяла культурному розвитку села Угорники та представляла його на всеукраїнському рівні, людині завдяки якій була створена дана спільнота – Віталія Володимировича Крицького (Віталій Музика).
З допису пана Віталія:
“Фото післявоєнних літ. На ньому троє угорницьких братів-сиріт: Володимир (1932 р.н.), Ярослав (1935 р.н.) та Іван (1937 р.н.), або, як тоді їх називали – Влодзьо, Славко, Івась. Зрештою в родині Крицьких їх так кличуть і понині, тільки найстаршого, Влодзя, на жаль, уже немає. Це діти “ворога народу”, якого засудили на 25 років каторги, а мама їхня – Настуня, померла на тиф.
День Незалежності України – дата, яка в історії села має свою гіркоту. Саме 24 серпня 1944 року, понадвечір відбулися перші арешти угорницьких жителів , які мали приналежність до ОУН . Замість десяти арештували п’ятьох. Арештували за доносом місцевого жителя , який невдовзі пропав серед ночі разом із старшим сином: якісь незнайомі люди забрали їх із собою.
ugornyky_krytskiy_2
Першим заарештували мого діда по татові – Крицького Михайла Олексійовича, голову сільради, вояка УГА, ініціатора створення осередку ОУН в Угорниках, голову ним же створеної хати-читальні на Підгаю, де ставилися українські п’єси. Додому він уже не повернувся. Дітей переховували добрі люди, а жінка, щоб уникнути арешту, якийсь час таємно проживала в Лісному Хлібичині у щирій сім’ї Сончаків, які надали їй прихисток. Невдовзі вона захворіла на тиф і померла у віці 35 років. Як пригадував мій тато, попрощатися з мамою його з братами привели уночі, аби їх не відібрали. Пригадував і плакав, бо навіть хоронили з братової хати, адже їхню “нові господарі” конфіскували, ввивезли все, що можна було вивезти, саму хату розібрали і склали з неї дитячий садочок в Отинії. Правда, долучили ще одну – з Нових Кривотулів. Залишили піч, біля якої зимувала баба хлопців – Гонорка, яку через поважний вік “новая власть” не чіпала. Невдовзі трьох онуків вона забрала до себе, перевезла з Новосілки куплену стару хату і проживала у ній не розлучаючи братів, чим і зберегла родину.
І сьогодні, в тридцяті роковини Незалежності України, коли на її цілісність зазіхає російський окупант, а за рідну землю гинуть найкращі її діти, старше покоління угорничан пригадує свавілля, репресії, облави і арешти початком яких було 24 серпня 1944 року.”
ugornyky_krytskiy_3

СЛАВА УКРАЇНІ! ГЕРОЯМ СЛАВА!

P.S. це https://www.facebook.com/permalink.php… – оригінальний допис з сторінки пана Віталія. Подякуйте, будь ласка, людині за труд, за все, що ця особа зробила для нашого села і за великий вклад в його культурну спадщину!