Never Forgotten: Heger/Udelsman-Bandler
[1] Сара Пешер ♥ [2] Йозеф Хегер
|— [3] Гітель Хегер (1897) ♥ [4] Якоб Удельсман-Бандлер (1899)
— — [11] Натан Бандлер (1925)
— — [12] Жозеф-Маркус Бандлер
— [5] Роза Хегер (1881) ♥ [13] Йоссель Кліппер Курц (1880)
— — [14] Сімон Кліппер ♥ [15] Маліє (Malie) ?
— — — [20] Jeannine Georgette Klipper
— — — [16] Йонас Кліппер (1932)
— — — [26] Ален Кліппер
[6] Бліма Хегер
— [7] Естер Хегер
— [8] Барух Хегер ♥ [27] Sophie Heger-Zeichner
— — [21] Макс Хегер (1905) ♥ [25] Марта ?
— — — [28] Ів Хегер
— — — [29] Бернар Хегер
— — [22] Фріц Хегер (1907-1923)
— — [23] Генрі Хегер (1908)
— — [24] Анні Хегер (1918)
— [9] Якоб Хегер
— [10] Цві-Анрі Хегер
↱ батьки [13] Йосселя Кліппера Курца:
↳ [17] Сімон Кліппер ♥ [18] Белла
↱ батьки [4] Якоба Удельсмана-Бандлера:
↳ [19] Натан Удельсман ♥ ?
Гітель (Густі) Хегер, дочка Йозефа Хегера (Joseph/Joshko Heger), та Сари Пешер (Sara/Sura Pesher/Pecher). Народилася в Коломиї 18 травня 1897 року, загинула в Освенцимі в 1942 році разом зі своїм сином Натаном та чоловіком Якобом Вольфом Удельсманом (Бандлером).
Мaлa три сестри і три брати:
- Роза (народилася 15.09.1881 р.), дружина Курц (Кліппер), теж мешкала у Франції, загинула зі своїм чоловіком в Освенцимі в 1942 році;
- Бліма, зникла безвісти;
- Естер, померла в 1914 році
- Барух, народився в 1878 році, мешкав у Німеччині (м. Ессен), загинув разом із дружиною та дочкою в Освенцимі
- Якоб, народився в ?, зник безвісти разом із усією родиною
- Цві (Zwi) (Анрі), її близнюк, теж мешкав у Франції
Якоб Вольф УДЕЛЬСМАН, народився 19 червня 1889 року в Отинії, одружився 16 березня 1924 року в Коломиї з Гітель (Густі) Хегер. Того ж року він змінив своє прізвище на Бандлер.
Син Натан (Нумі) – народився 9 лютого 1925 року в Коломиї. Загинув в Освенцимі в 1942 році.
Якоб Вольф Удельсман прибув один до міста Мец (Metz) (Франція) в 1927 році. Густі (Гітель) та Натан прибули з Польщі 3 квітня 1928 року.
Син Жозеф Маркус (дідусь Данi), народився 29 січня 29 року у місті Мец.
У Меці Якоб був мандрівним комерсантом. Він купував товари на вулиці і перепродував їх. Сім’я переїхалa до Нансі (Nancy) 15 серпня 1934 року, де відкрилa ресторан для студентів на вулиці Сен-Жорж, 41. Жозефу Маркусу було 11 років, Натану – 15, коли в серпні 1940 року родина покинула Нансі поїздом для біженців до Бордо, щоб втекти від переслідувань та наблизитися до родини Хегер. Вони були заарештовані в місті Пітів’є (Pithiviers) наприкінці 1940 року. Вся родина перебувала в таборі «Ле Ланде » протягом 2 років.
З 1942 року облави стали частиною процесу знищення євреїв. Перші ешелони вирушили в березні 1942 року до таборів смерті. Завдяки тому, що дали хабар жандарму сім’я Хегер була переведена до Ніора (Niort) в квартиру на вулиця Гамбетта, де вони зустріли Розу, сестру Густі (Гітель), та її чоловіка. Жозеф Маркус склав іспит на атестат про середню освіту в червні 1942 року в Ніорі, Натана заарештувало гестапо 20 липня 1942 року і відправило до служби «Тодт » у трудовий табір.
Його одразу ж депортували конвоєм № 8 з Анже (Angers) до Освенцима. 8 та 9 жовтня 1942 року окупаційна армія віддала наказ про арешт іноземних євреїв та осіб без громадянства.
Густі (Гітель) і Якоб були заарештовані французькою жандармерією під час облави 9 жовтня 1942 року та перевезені в Дрансі (Drancy). З Дрансі 6 листопада 1942 року їх депортували до Освенцима конвоєм №42. Вони вірили, що їдуть на роботу до Німеччини, де возз’єднаються зі своїми родинами. Їхні родичі, cім’я Кліппер (Курц) – Йосель (Йозеф), народився 27 грудня 1880 року у Вижниці та його дружина Роза, уроджена Хегер, народилася 15 вересня 1881 року в Коломиї – теж мешкали в Нансі. Втікаючи до Ніора, вони були заарештовані за те, що були євреями. Йосель і Роза були депортовані до Освенцима 6 листопада 1942 року тим же ешелоном №42.
Жозефа Маркуса не заарештували, оскільки він був французом, а також тому, що жандарми побачили в його кімнаті маленький французький прапор і медаль. Після депортації батьків і брата Жозеф Маркус залишився сам у квартирі в Ніорі. Його дядько Цві Хегер влаштував його в одній із кімнат. Про нього піклувалася пані Вар Ганскі, чий чоловік-поляк був військовополоненим. Потім його відвезли до Габастона (Gabaston), маленького селища поблизу По, де родина Хегер мала знайомих.
У листопаді 1942 року його віддали під опіку сім’ї фермерів. Його двоюрідний брат Клод, син Цві Хегера, також деякий час проживатиме там. Жозеф Маркус залишився в Габастоні до 8 травня 1945 року. Потім він повернувся до Нансі, щоб зустрітися зі своїм уцілілим кузеном, Сімоном Кліппером, сином Рози. Він не забув сім’ю своїх рятівників і регулярно навідував її разом зі своєю родиною.
Роза Хегер-Кліппер
Роза Хегер Кліппер – народилася 15 вересня 1881 року в Коломиї. Чоловік – Йосель, батьки – Сара Пешер та Йозеф Хегер. 6 листопада 1942 року депортована з Дрансі в Освенцім де загинула в 1924 році.
Йонас Кліппер
Йонас Кліппер – народився в 1932 році у Ватра-Дорней в Румунії, в сім’ї Сімона та Маліє. Він був сиротою. Під час війни перебував у Могильові, Україна (СРСР).
Йоссель Кліппер Курц
Йоссель Кліппер Курц – народився 27 грудня 1880 року у Вижниці (тепер. Чернівецька область) у сім’ї Симона та Белли. До Другої світової війни він жив у Нансі, Франція. Йоссель був убитий під час Холокосту, місце смерті: Освенцім, Польща.
Гітель Хегер-Бандлер
Гітель Хегер-Бандлер – народилася 18 травня 1897 року в Коломиї у сім’ї Йозефа та Сари. Одружена з Якобом. До Другої світової війни вона жила в Нансі, Франція. Під час війни вона була в Ніорі, Франція. Гітель була вбита під час Холокосту. Місце смерті: Освенцім, Польща (в Освенцім прибула конвоєм №42 з Дрансі).
Якоб Удельсман-Бандлер
Якоб Удельсман-Бандлер – народився 19 червня 1899 року в Отинії, в сім’ї Натана та ?. До Другої світової війни він жив у Нансі, Франція. Якоба вбили під час Холокосту. Місце смерті: Освенцім, Польща, 1942 рік.
Натан Бандлер
Натан Бандлер – народився 9 лютого 1925 року в Коломиї в сім’ї Якоба та Гітель. До Другої світової війни він жив у Нансі, Франція. Натан був убитий під час Холокосту 8 травня 1945 року. Місце смерті: Освенцім.
Інша інформація – лінк.
Сімон Кліппер
На схемі єврейського кладовища в Трансністрії позначена молига Сімона Кліппера та інших євреїв які були депортовані з Румунії.
Трансністрія — це адміністративно-територіальна одиниця (губернаторство), створена румунською окупаційною владою за підтримки нацистської Німеччини під час Другої світової війни (1941–1944 рр.) на окупованих землях між Дністром і Південним Бугом. Вона охоплювала Одеську область, південні райони Вінницької та західні райони Миколаївської областей України, а також частину лівобережжя Молдови.
Повний список і графічні позначення можна переглянути за посиланням.
Трансністрію було захоплено німцями та румунами влітку 1941 року. До війни в регіоні проживало близько 300 000 євреїв. Десятки тисяч було вбито айнзацгрупою D під командуванням Отто Олендорфа, а також німецькими та румунськими солдатами. Після окупації Трансністрія стала пунктом концентрації євреїв з Бессарабії та Буковини, депортованих туди за командуванням Іона Антонеску. Нечисленних, хто вижив після масових убивств у Бессарабії та північній Буковині, здебільшого депортували та зосередили в гетто та таборах у північній та центральній Трансністрії. Їм забороняли подорожувати або вибирати місце проживання, і відправляли на примусові роботи.
Сімон Кліппер до Другої світової війни жив у Румунії. Під час війни перебував у Придністров’ї, Україна (СРСР). Сімона вбили під час Холокосту. Місце смерті: Могилів-Подільський, Україна.
Барух Хегер
Діти Баруха:
- Макс, 1905 р.н., вже помер, його двоє дітей проживають у Парижі (Ів та Бернар)). Він був одружений з Мартою;
- Фріц, 1907 р.н. – помер в 1923 році;
- Генрі, 1908 р.н;
- Анні, народилася 31 травня 1918 року – загинула в Освенцимі.
Sophie Heger-Zeichner
Дружина Боруха-Бернарда Хегера, проживали у Ессені (біля Дюсельдорфа), Німеччина.
Анні Хегер
