“Історія однієї світлини” від людини яка багато років сприяла культурному розвитку села Угорники та представляла його на всеукраїнському рівні, людині завдяки якій була створена дана спільнота – Віталія Володимировича Крицького (Віталій Музика).
З допису пана Віталія:
“Фото післявоєнних літ. На ньому троє угорницьких братів-сиріт: Володимир (1932 р.н.), Ярослав (1935 р.н.) та Іван (1937 р.н.), або, як тоді їх називали – Влодзьо, Славко, Івась. Зрештою в родині Крицьких їх так кличуть і понині, тільки найстаршого, Влодзя, на жаль, уже немає. Це діти “ворога народу”, якого засудили на 25 років каторги, а мама їхня – Настуня, померла на тиф.
День Незалежності України – дата, яка в історії села має свою гіркоту. Саме 24 серпня 1944 року, понадвечір відбулися перші арешти угорницьких жителів , які мали приналежність до ОУН . Замість десяти арештували п’ятьох. Арештували за доносом місцевого жителя , який невдовзі пропав серед ночі разом із старшим сином: якісь незнайомі люди забрали їх із собою.
Першим заарештували мого діда по татові – Крицького Михайла Олексійовича, голову сільради, вояка УГА, ініціатора створення осередку ОУН в Угорниках, голову ним же створеної хати-читальні на Підгаю, де ставилися українські п’єси. Додому він уже не повернувся. Дітей переховували добрі люди, а жінка, щоб уникнути арешту, якийсь час таємно проживала в Лісному Хлібичині у щирій сім’ї Сончаків, які надали їй прихисток. Невдовзі вона захворіла на тиф і померла у віці 35 років. Як пригадував мій тато, попрощатися з мамою його з братами привели уночі, аби їх не відібрали. Пригадував і плакав, бо навіть хоронили з братової хати, адже їхню “нові господарі” конфіскували, ввивезли все, що можна було вивезти, саму хату розібрали і склали з неї дитячий садочок в Отинії. Правда, долучили ще одну – з Нових Кривотулів. Залишили піч, біля якої зимувала баба хлопців – Гонорка, яку через поважний вік “новая власть” не чіпала. Невдовзі трьох онуків вона забрала до себе, перевезла з Новосілки куплену стару хату і проживала у ній не розлучаючи братів, чим і зберегла родину.
І сьогодні, в тридцяті роковини Незалежності України, коли на її цілісність зазіхає російський окупант, а за рідну землю гинуть найкращі її діти, старше покоління угорничан пригадує свавілля, репресії, облави і арешти початком яких було 24 серпня 1944 року.”
СЛАВА УКРАЇНІ! ГЕРОЯМ СЛАВА!
P.S. це https://www.facebook.com/permalink.php… – оригінальний допис з сторінки пана Віталія. Подякуйте, будь ласка, людині за труд, за все, що ця особа зробила для нашого села і за великий вклад в його культурну спадщину!