Вокзал в Отинії. Bahnhof in Ottynia.

Зміст

Клікніть на розділ який ви хочете переглянути

Вступ

Для окремих залізниць на території України другої половини ХІХ — початку ХХ ст. були створені універсальні типові проекти, що відрізняючись розмірами, призначалися для будівництва малих, середніх і великих вокзалів. Такий принцип забезпечував стилістичну єдність архітектури станцій і своєрідний корпоративний стиль окремих залізничних ліній. На українських коліях такий підхід упровадив перший директор залізниці Львів – Чернівці – Яси Людвик Вежбицький. Будівлі вокзалів стали чи найвагомішим елементом фірмового стилю Львівської залізниці, художній образ яких сучасники сприймали буквально як символ організації.

У проектуванні вокзалів залізниці Львів – Чернівці – Яси Л. Вежбицький зупинився на популярному в другій половині ХІХ ст. в німецькомовних країнах стилістичному напрямі «рудбогенстиль» («стиль півциркульних арок»), який так само як і неоготика був особливо характерним для тогочасної палацової архітектури. Це усвідомлений вибір, за допомогою якого архітектор наголошував на символічному значенні вокзалу як палац-двірці міста.

Типовий проект Л. Вежбицького був застосований для вокзалів різних розмірів, що різнилися складністю просторово-планувальної структури, довжиною фасадів, кількістю поверхів. Великі вокзали цього типу побудовані 1865—1866 р. на території України у Львові, Чернівцях і Станіславові, 1868—1870 рр. в Румунії на станції Сучава-Іцкані (тепер Сучава-Північний). Середні вокзали були зведені у Галичі, Коломиї, Красному, Ходорові, Бурштині, Снятині (Україна), Пашкані, Роман, Ботошани та Верешть (Румунія). Малі вокзали були щільно розташовані вздовж усієї колії. В інтер’єрах великих вокзалів Л. Вежбицького, як і на фасадах, поєднано елементи різних стилів: бідермайєру, готики та неокласицизму.

Типові вокзали Л. Вежбицького на території України

Типовий великий вокзал Л. Вежбицького

Львів (Чернівецький вокзал) 1865 (Львівська дирекція Львівської залізниці)
Івано-Франківськ 1866 (Івано-Франківська дирекція Львівської залізниці)
Чернівці 1866 (Івано-Франківська дирекція Львівської залізниці)

Типовий середній вокзал Л. Вежбицького

Галич 1866 (Івано-Франківська дирекція Львівської залізниці)
Бурштин 1866 (Львівська дирекція Львівської залізниці) втрачена
Коломия 1866 (Івано-Франківська дирекція Львівської залізниці)
Красне 1869 (Львівська дирекція Львівської залізниці)
Снятин 1866 (Івано-Франківська дирекція Львівської залізниці)
Ходорів 1866 (Львівська дирекція Львівської залізниці) втрачена

Типовий малий вокзал Л. Вежбицького

Вадул-Сірет 1883 (Івано-Франківська дирекція Львівської залізниці)
Великий Кучурів 1883 (Івано-Франківська дирекція Львівської залізниці)
Глибока-Буковинська 1883 (Івано-Франківська дирекція Львівської залізниці)
Заболотів 1866 (Івано-Франківська дирекція Львівської залізниці)
Коршів 1866 (Івано-Франківська дирекція Львівської залізниці)
Лужани 1866 (Івано-Франківська дирекція Львівської залізниці)
Отинія 1866 (Івано-Франківська дирекція Львівської залізниці)
Старе Село 1866 (Львівська дирекція Львівської залізниці)

Вокзал в Отинії

Вокзал в Отинії був збудований в 1866 році. Декілька фото та інформацію можете переглянути нижче.

Фото № 1

Фото №2

На фото Dworzec kolejowy, фото будівлі до перебудови 1903-1906 рр., зображені ще гасові ліхтарі, пізніше вокзал було електрифіковано.

Інформація про електрифікацію вокзалу в Станіславові (Івано-Франківськ). Залізничний вокзал у місті Станиславові був збудований в 1866 році, ця дата зафіксована на металевих стовпах на пероні станції. У будівництві вокзалу були використані елементи мавританського стилю: вузькі напівкруглі вікна, ребристі колони. Вже на початку 1890-тих років Станиславів став залізничним вузлом, колії від якого розходились у п’яти напрямках: до Львова, Чернівців — Ясси (1866 – 1869), Стрия (1875), Гусятина (1884), Вороненко (1891). Залізничний вокзал увійшов в історію електрифікації міста як перша споруда, котра була освітлена електричними лампами. Роботи з електрифікації проводила відома німецька фірма «Сіменс і Гальске», перші лампи на вокзалі засвітились 13 січня 1897 року. У 1904 році міська дирекція залізниці звернулась до міністерства з питанням про розширення вокзалу. Роботи з перебудови вокзалу були розпочаті навесні 1903 року та закінчені у 1906 році .