Зміст
Клікніть на розділ який ви хочете переглянути
Інформація
Нове село або Нойдорф (німецькою – Neudorf, польською – Nowa Wieś, Nowawieś) – німецьке поселення, яке знаходилося по лівій стороні за струпківською пилорамою і простягалося аж до самого лісу. Нойдорф був заснований у 1842 році як поселення і належав до парафіяльного округу Коломия. У Нойдорфі була однокласна приватна протестантська початкова школа. Протестанти належали до парафії Баґінсберґа в євангелічному суперінтендантстві Галичини. У міжвоєнний період у Коломиї-Баґінсберзі існувала філія коломийськобаґінсберзької парафії Євангелічної церкви Ауґсбурзького та Гельветичного віросповідання в Малопольщі, яка у 1937 році налічувала 113 парафіян[1].
Село на мапах
Територія поселення Нойдорф на мапі 2023 року
Територія поселення Нойдорф на мапі 1861-1864 років
Територія поселення Нойдорф на мапі 1869 року
Територія поселення Нойдорф на мапі 1887 року
Нойдорф на мапі 1937 року
Жителі села
Інформацію про жителів поселення Нойдорф (близько 3100 осіб), які проживали в період з 1842-1895 можна переглянути за ПОСИЛАННЯМ
У 1900 році громада Нойдорфа налічувала 31 будинок з 232 мешканцями, з яких 163 були німецькомовними, 60 – польськомовними, 9 – україномовними.
Релігія: 66 – римо-католицькими, 15 – євреї, 9 – греко-католиками і 142 – інших віросповідань[2][3] .
У 1921 році громада Нойдорфа налічувала 24 будинки з 208 мешканцями, з яких 102 були німцями, 95 поляками, 8 євреями, 3 українцями. З них були: 107 протестантами, 68 римо-католиками, 20 греко-католиками і 13 євреями[4].
У 1934 році тут налічувалося 120 людей.
Мапа будинків жителів поселення Нойдорф станом на 1939 рік
Німці, які все ще проживали там, були переселені в 1940 році в результаті німецько-радянського договору про кордон і дружбу.
Також можна переглянути родовід жительки Нойдорфа Maria Christine BURGHARD за ПОСИЛАННЯМ.
Село після 2 Світової війни
Після Другої світової війни село було повністю зруйноване радянською владою і «зрівняне з землею». Сьогодні тут залишилися лише поля, луки, автомобільний міст (див. фото №1) і невелика ґрунтова дорога (див. фото №2). За свідченнями очевидців, частини німецьких будинків були використані для будівництва будинків у сусідньому Струпкові.
Фото №1
Фото №2
Вгорі праворуч у лісі (див. фото №3) знаходиться колишнє німецьке кладовище з меморіальним каменем, встановленим у 2001 році, про
німецьке поселення Нойдорф більше нічого не нагадує.
Фото №3
На колишньому німецькому цвинтарі збереглося лише кілька надгробків. У 2002 році нащадки колишніх мешканців встановили пам’ятний камінь з меморіальною дошкою. У церемонії відкриття взяли участь місцеве духовенство та місцеве населення.
2002, урочисте відкриття пам’ятного хреста в колишньому Нойдорфі
На меморіальній дошці викарбувані імена німецьких родин, які мирно жили зі своїми українськими сусідами до переселення у 1940 році. Меморіальний камінь знаходиться в невеликому лісі, неподалік від колишнього поселення.
У 2012 році – через десять років після відкриття – це місце відвоювала природа, і тепер його важко знайти серед дерев і густого підліску.
Також можна переглянути інформацію про жителів у Місцевий родинний реєстр Галичина 1784-1859 рр. за документами генеалогічного
дослідницького центру галицьких німців, сторінки 3, 6, 8, 167, 574, 654, 850, 949, 1025-1026, 1339, 1343-1344.
Деяка інформація про родину Біберів яка мешкала в Нойдорфі. Родина Біберів походить з Кірберга, Гессен, Німеччина. На початку 1780-х років члени родини емігрували до Ландестреу, Галичина. До 1850 року. частина родини переїхала до Нойдорфа, Отинія, поблизу Коломиї. До 1875 року члени сім’ї Бібер перебували в Ришканівці, Бессарабія. До 1880 року деякі з них переїхали до Дрошдієні, приблизно в десяти кілометрах на північ від Стрембени. На початку 1890-х років члени сім’ї емігрували зі Стрембени до району Фазан-Форкс, Північно-Західні Території. Сім’я Герес пройшла дуже схожий шлях з регіону Ландестреу до Стрембени. Детальніше http://bessar.noads.biz/RdmrBieber.php
Спогади про село
З споганів користувача Mittwoch з сайту “Galizien” за 11 лютого 2009 року: “Нойдорф – спогад. Поселення Нойдорф біля Отинії був рідним селом моїх предків у Галичині. Засноване у 1842 році, воно зникло з мапи трохи більше ніж через 100 років. Після Другої світової війни територія на північний захід від Коломиї, де знаходився Нойдорф, стала військовим полігоном. Село поступово зрівняли з землею, і сьогодні практично нічого не залишилося, щоб нагадувало про нього. Хоча Нойдорфа більше не існує, це все ще місце, клаптик землі, де колись давно жили мої дідусь і бабуся, їхні батьки та діти, а також багато інших мешканців Нойдорфа.
Для мене цей час і це місце нескінченно далекі. Все змінилося, коли я отримав велику колекцію фотографій, звітів, листів і розповідей мого батька з Нойдорфа. Раптом цей Нойдорф став відчутним. Я раптом змогла уявити, як мої дідусь і бабуся працювали на своїй фермі, як вони там жили, як вони виховували своїх дітей. Я майже бачив, як вони працюють у полі, як святкують з сусідами, як дідусь гордо доглядає за своїми кіньми. Хоча цього нового села вже не існує, воно все ще живе в моїй пам’яті, з усіма його людьми, тваринами і будинками. Щось, відчуття, внутрішній потяг, бажання, тепер тягне мене до цього місця. Ось карта Нойдорфа (станом на 1940 рік):”.
З споганів користувача Dienstag з сайту “Galizien” за 26 травня 2009 року: “В інтернеті я знайшов стару польську карту Галичини, на якій позначено Нойдорф. Вона датована 1930-ми роками, і назви сіл та містечокна ній польською мовою – Нойдорф став «Nova Wies»:”
З споганів користувача Dienstag з сайту “Galizien” за 26 травня 2009 року: “Нойдорф – знову вдома! У суботу, 16 травня 2009 року, ми вирушили з нашого стартового пункту в Коломиї на пошуки Нойдорфа. Зі старою сільською картою, компасом і паном Шмідлем в якості місцевого гіда, ми нарешті знайшли клаптик землі, де колись стояв Нойдорф. Саме тут ми з батьком стоїмо на колишній фермі моїх дідуся і бабусі Генріха та Кароліни Адам, уродженої Шмаленберг. Це перший раз, коли Адами повернулися на це місце після того, як мій дідусь був змушений назавжди покинути свій дім після переселення і останнього візиту до Нойдорфа під час Другої світової війни. Це, безумовно, було не востаннє…”
Довідки
- Stefan Grelewski: Wyznania protestanckie i sekty religijne w Polsce współczesnej. Lublin 1937, S. 276–281
- Ludwig Patryn (Hrsg.): Gemeindelexikon der im Reichsrate vertretenen Königreiche und Länder, bearbeitet auf Grund der Ergebnisse der
Volkszählung vom 31. Dezember 1900, XII. Galizien. Wien 1907. - https://numizmat.org.ua/photos/population-census-in-otynia-district-1907/
- Перепис 1921 року, сторінка 21 – ПОСИЛАННЯ