Зміст
Клікніть на розділ який ви хочете переглянути
У XIX столітті, як і повсюдно в краї, пожвавилось економічне становище. Так, в Отинії почала розвиватися мануфактура з виробництва гончарних виробів, працював тартак. А на межі XIX і ХХ століть запрацювала машинобудівна фабрика Бредта, де було зайнято спочатку 500, а пізніше понад тисячу працівників. Продукцію — парові котли, преси, резервуари для спирту, насоси та обладнання для броварень і винокурень — підприємство експортувало у Румунію, Болгарію, Росію. На той час фабрика був дуже сучасним — підприємство було електрифіковане, машини працювали на парі. А ще місцевий «машинний магнат» Бредт мав власну автівку, що стала першою в Отинії. Компанією володіли два брати – Еміль та Густав Бредти які були мешканцями Отинії.
У назві фабрики рільничих машин “E. Bredt i Ska”, скорочення “Ska” (або “S-ka”) найімовірніше означає “Spółka” (Спілка) польською мовою. Це типове скорочення для позначення партнерства, компанії або товариства, особливо у цьому регіоні та історичному контексті (Отинія була на території, що входила до Австро-Угорської імперії, а потім до Польщі). Таким чином, “E. Bredt i Ska Ottynia” розшифровується як “E. Bredt i Spółka” (Е. Бредт і Спілка/Компанія).
Фабрика братів Бредт була заснована 1878 року (інформація з книги “PRZEMYŚL ŻELAZNY ORLICYI. 1913.”, сторінка №28).
Фото фабрики машин Бредта
Фото №1. Листівка з зображенням фабрики машин Бредта. 11 вересня 1907 рік.
Фото №2
Фото №3. Вирізки з листівок на яких була зображена фабрика
Розташуванн фабрики
Фото №4. Зображення фабрики на мапі 1887 року
Фабрика у Першу світову війну
Перед першою світовою війною тут працювало 1000 робітників. Хоч умовини праці були дуже важкі, але для малоземних отинійських жителів, це був великий соціальний здобуток. Під час першої світової війни фабрика була знищена і так більше ніколи й не запрацювала, відродилася лише лісопильня.
Фото №7. Отинія. 1917 рік. Руїни машинного заводу Бредта.
Фото №8. Отинія. 1917 рік. Руїни машинного заводу Бредта.
Згадки фабрики Бредта в газетах та журналах
Вирізка з журналу – “Ṭogblaṭ (Lviv) – טאגבלאט (לביב), 24 липня 1910”
Фото №9
Машинобудівний завод та чавунний ливарний завод E. BREDT & Co., Отинія (між Станіславом та Коломиєю). 400 співробітників. Річне виробництво приблизно 30 000 машин. Ми постачаємо у відмінному стані: подрібнювачі, фрези, ручні молотарки, картоплерізки, бурякорізки, кукурудзяні лущильники, олійні преси та олійниці, фермерські млини та стінові свердлильні машини. Каталоги та цінові пропозиції доступні за запитом.
Вирізка з книги “Czim-Es Lakasjegyzek. Budapesti, 1913”.
Фото №10
Машинобудівний завод та чавуноливарний завод Бредта Е. та його партнера, Maschinenfabrik n. Eisengiesserei E. Bredt & Co – назва компанії. Бредт Еміль, мешканець Отинії, торговець машинами. Керівник компанії: Бредт Густав. Компанія зареєстрована таким чином, що власник компанії пише своє ім’я під встановленою або попередньо надрукованою назвою компанії наступним чином: «Е. Бредт», або керівник компанії наступним чином: «п. п. Густ. Бредт». Розташування компанії: Отинія.
Вирізка з газети “Gazeta Informacyjna. Lwow, dnia 1, Października 1891”. Зі списку підприємств Галичини.
Фото №11
Отинія. Чавунний завод, котельня та парова кузня. Фабрика Бредта.
Вирізка з газети “PRZEWODNIK DLA CEGLARZY. 25 lutego 1903”.
Фото №12
Управління маєтку Sadowa Wiszna пропонує на продаж:
1) Локомотив Robey A. Comp. Lincoln 1870 року випуску
2) Паровий двигун з конденсаційним двигуном
3) Котел Dupuis J. Bredt Ottynia
4) Різні машини для виробництва черепиці та цегли
Вирізка з газети “HODOWLA DROBIU. Lwów, dnia 1. października 1911 r.”.
Фото №13
Для племінних цілей ми шукаємо одну пару найбільших, по можливості, індиків породи американська Бронза, та одного великого півня породи Орпінгтон або Вайандот. Пропозиції слід надсилати Густаву Бредту, Отинія.
Вирізка з газети “INFORMATOR. K raków , 10 lutego 1913.”
Фото №14
Машинобудівний та чавуноливарний завод E. Bredt i Ska в Отинії шукає польсько-німецького кореспондента з багаторічним досвідом роботи в офісі, бажано в інженерному або чавуноливарному відділі. Обов’язковим є досконале знання польської та німецької мов. До заявок необхідно додати копії сертифікатів; на заявки, які не будуть розглянуті, відповіді не буде надано.
Вирізка з “GAZETA NARODOWA. We Lwowie — Sobota dnia 10. Czerwca 1893”.
Фото №15
До Львова вони прибули 9 червня.
Готель Імперіал. В. Брат Міхаловський з Кракова, Я. Лір. Калиновський з Черемуша, Т. Висоцький з Увіни, С. Войцеховський з Тшеяни, М. Черни з Тарнополя, Т. Погорська з Риму, А. Чарковський з Суятина, Я. Карчевський з Піщатина, Е. Розвадовський з Жовкви.
Готель Європейський. М. Левандовський з Реклінца, В. Василевський з Семешува, К. Пловітц з Відня, Х. Зегійц з Пассау, К. Одрживойський з Кракова, В. Вольський з Щодниці, Я. Цойтлебен з Соліодниці.
Готель Швейцарський. К. Темпл з Сучави, E. Бредт з Отинії, Л. Боджейовський з Комарно, E. Пілерсдорф з Перемишля.
Вирізка з газети “GORZELNIK. Lwów, 30. Kwietnia 1896.”
Фото №16
Повне обладнання для дистиляції, парогенератори, заторні чани та охолоджувальні резервуари, апарати для періодичної та безперервної дистиляції.
Новак та Ян, Прага-Бубна. Компанія спеціалізується на виробництві вищезазначеного обладнання. Е. Бредт та Ска, Оттиня. Ферд Долайнський та компанія, Відень. Г. Цегельський, Познань. Б. Зеленєвський, Краків. Е. Ляйнхаас, Фрайберг, Саксонія. Квіссек та Гепперт, Бєльськ. Рінггоффер, Прага. Б. Вахтель, Вроцлав (Бреслау), машинобудівний завод, рекомендований для встановлення винокурень та крохмальних заводів. Й. Грюнер, Сокаль.
Фото №17
Значно розширено і змодернізовано. Фабрика машин і леварня чавуну бредта в Отинії виробляє:
У відділенні I будова машин: машини парові і локомобілі потужністю до 500 к.с. для руху з використанням пари насиченої і перегрітої, забезпечує найбільшу економію в паливному матеріалі. Обладнання для пивоварень, лікеро-горілчаних, фабрик дріжджових, лісопилень, інструменти для глибокого буріння, обладнання для боєнь, млинів і т.п.
У відділенні I б. будова рільничих машин: локомобіль, молотарка парова, млинки для чищення збіжжя, січкарні і преси і дробарки до олії.
У відділенні II. залізна котельня обладнана пневматичною установкою: парові котли всіх систем і всіх розмірів, пароперегрівачі, апарати, залізні конструкції, газові установки, резервуари, котли кип’ятильні для пивоварів до готування їжі на пару, охолоджувачі.
У відділі III. леварня чавуну і металу: відливки металеві і чавунні машинні і будівельні відповідно до власних і представлених моделей, аж до ваги 5000 кг, одної штуки.
У відділі IV котельня мідна: апарати лікеро-горілчаних заводів та пивоварів, трубопроводи, посудини всіх видів і т.д.
Замовлення для нас приймає також наш інженер пан Генріх Каценелленбоген, який проживає у Львові на вул. Зигмунтовська 1.11 а
Фото №18
Фото №19
Потрібна кваліфікована протестантка з Міамфелла, яка добре шиє та прасує, на короткий термін. Безкоштовний проїзд. Пропозиції з копіями сертифікатів та заявками на ім’я пані Густав Бредт, власника бізнесу, Отинія, Галіція, Австрія.
Фото № 20
В книзі “PRZEMYŚL ŻELAZNY ORLICYI. 1913.” є декілька згадок фабрики Бредта:
- “Річна вартість виробництва трьох великих заводів з виробництва бурових інструментів та машин, про які йшлося вище, становить 6 000 000 крон. Окрім цих заводів, вони також виробляють продукцію для наших потреб у бурінні нафти: парові двигуни на заводі Зеленєвського у Кракові та заводі Е. Бредта в Отинії…”;
- У Галичині у нас є два більші заводи, що спеціалізуються саме на виробництві сільськогосподарської техніки: M. Peterseim у Кракові та E. Bredt i Ski в Отинії…;
- Виробництво обладнання для винокурні тісно пов’язане з виробництвом сільськогосподарської техніки. Цей вид продукції в нашій країні переважно практикується заводами, які не роблять його своєю виключною спеціалізацією. Так, найбільшим галицьким виробником обладнання для винокурні є вищезгадана фабрика Бредта в Отинії, основною продукцією якої є сільськогосподарська техніка…
З роботи Михаїла Скомського – запис на німецькій мові, зроблений 18 вересня 1897 р. в районі Отинії. До 1945 р. Отиня (нині “Отинія”) перебувала в провінції Станіславів, тепер Отинія це селище міського типу в Україні, в Івано-Франківській області, у Коломийському районі. Є дві прямокутні печатки з написами: “Maschinenfabrik und Essengiesserei E. Bredt & C.O. в Отинії (Galizien)” і “Maschinenfabrik & Essengiesserei”. Вони, ймовірно, є печатками фабрики сільськогосподарських машин “Бредт”, яка до Першої світової війни функціонувала в Отинії біля залізничного вокзалу. Це був великий завод, який налічував понад 400 робітників.
Фото №21
У книзі Михайла Скомського містяться записи Маєке Лепки, написані німецькою та польським мовами з 1894-1906 рр.
Поштові листівки з зображення вілли Бредта та фабрики
Фото №22
Фото №23
Лист про те, що завод Бредта замовляв скло у Відні
Вілла Бредта
Вілла знаходилась на вулиці Колійовій (перед вокзалом зліва), десь навпроти підприємства Сікорського (інформація станом на 2025 рік).
Фото №24. Світлина 1900 року
Фото №25
Фото №26. Кольоризована модель вілли Бредта
Фото №27
Фото №28
Фірмові таблички, деталі та жетони
Фото №29. Латунна табличка з написом “E. Bredt i Ska. Ottynia.”
Фото №30. Табличка з номером №655 6 ATM 1909 року
Фото №31. Латунна табличка з написом “E. Bredt i Ska. Ottynia.”
Фото №32. Невідома деталь виготовлена на заводі Бредта в Отинії до 1917 рsr
Фото №33. Жетон з ініціалами фірми Бредта для використання в кооперативних магазинах.
Продукція з фабрики Бредта
З музею рільничих машин пана Драмінського. У міжвоєнний період фабрика рільничих машин та відливу заліза Е. Бредта діяла в Отинії, тепер Коломийського району (Fabryka maszyn i odlewnia Z.elaza E. Bredta i Ski w Ottynii), мала понад 400 працівників й була одним з найбільших підприємств такого типу в Східній Галичині. Продукція фабрики йшла на експорт до Угорщини, Болгарії, Румунії, Сербії, Росії.
Більше у дописі https://dzerkalo.media/news/mayu-dosit-togo-kiratu-foto
Фото №34. Кират.
Фото №35. Кират.
Кират – пристрій для перенесення тяглової сили коней або волів до обертальних частин молотарки, січкарні тощо; кінний привод”. Вираз “Ходити, як кінь в кіраті” або “Мати досить того кірату” означає тяжко працювати без відпочинку, ґарувати без просвітку. Наші бабусі чи прадіди, які були ближчі до землі, знають, напевно, як виглядав кірат, а ми про це можемо довідатися тепер лише з книжок, в музеях чи на виставках старовинних машин.
Фото №36
Фото №37. Стовп виготовлений на фабриці Бредта, місцезнаходження стовпа – Львів.
Леон Поплавський – інженер фабрики
Фото №38. Леон Поплавський. 1916 рік.
Окрім участі в культурному житті Львова, Леон відточував свої інженерні навички. Отримавши диплом 19 липня 1905 року, він розпочав свою професійну кар’єру техніком-майстром на заводі котельно-винокурних апаратів імені А. Шрамма у Львові, де працював з 1 серпня 1905 року до 1 квітня 1906 року. З 1 травня 1905 року по 15 січня 1909 року він працював на машинобудівному заводі Е. Бредта в Отинії, займаючись майже виключно конструкцією парових двигунів, тягових двигунів та обладнання для винокурні.
Фото №39. Машинобудівна фабрика Е. Бредта, Отинія, 1905 р.
Потім, 1 лютого 1909 року, він обійняв посаду керівника технічного офісу на заводі князя А. Любомирського, продовжуючи працювати в тій самій галузі. У цей період, 1 травня 1909 року, він склав свій другий державний іспит, який раніше не зміг скласти «через зовнішні обставини». Він залишався на цьому заводі до 20 квітня 1910 року — тобто до вступу на службу на залізниці.
Фото №40
Типи багатоциліндрових парових локомотивів за Леоном Поплавським
Більше інформації про Леона Поплавського можете прочитати за – посиланням.
Інші статті на тему Отинія – ТУТ.