Стаття михайло хавлюка про відновлення хреста на честь знесення панщини 1848 року. Інформація про інший хрест, а не той, що на фото.
Зазвичай, такі хрести тоді встановлювали на перехресті головної дороги. В даному випадку, в минулому, через Загреблю пролягав старовинний Волоський шлях. «Старовинний гостинець» згадується в королівській люстрації Коломийського староства 1655-56рр. Він пролягав з Волощини (Молдови) через Чернівці, Коломию, Отинію, Кривотули, Тисменицю, Галич, Рогатин, Бібрку – на Львів. Головним товаром, котрий транспортували по цій дорозі купці, була коломийська сіль, на той час – стратегічний товар. Тому цю дорогу в архівних документах та актах називають «зварницькою», «прасольською» та «солянкою». Як згадка про цю дорогу в Отинії, в урочищі Пихані залишилася топонімічна назва «Солонець». Біля пам’ятного місця, до згаданої дороги долучалися ще два шляхи: один – на Тлумач, а другий – на Закрівці, що в підсумку утворювали своєрідне перехрестя. Цікаво, що в Отинії було аж два хрести на честь скасування панщини: другий, що мав бути першим і єдиним, встновлений дещо пізніше (очевидно, що тодішня отинійська влада була не в захопленні від скасування панщини і зволікала з видачею дозволу на встановлення). Та, все ж – довелося, і хрест було встановлено на початку вулиці Бочкарівка («цісарська дорога» – напрямок на Станіслав). Сьогодні – це перехрестя вулиць Шевченка, Галицької, Михайла Іванціва. Обидва хрести були відлиті з металу на Отинійському заводі Бредта, а постаменти виготовлено з каменя-пісковика. Обидва хрести простояли понад сто років і тільки з другим приходом червонозоряних бандитів і пітьмаків від «світлого майбутнього», які принесли духовне і колгоспне кріпацтво, розпочалася багаторічна тотальна руйнація всього духовного, національного… Одним із перших зруйнованих хрестів в Отинії – пам’ятний хрест на честь знесення панщини, що знаходився в кінці вулиці Загребля. Сталося це в 1952 році. І все це через те, що якась нендза донесла органам, що саме біля цього хреста новобранці УПА приймали присягу на вірність Україні.
Додати коментар