Між Мельники – Замельники і Грабичем знаходиться, з лівої сторони нище саду по дорозі з Отинії, перше поселення села Закрівці – це Селище, а з правої – хутір, здається Гушілівка.
Мельники – це місцевість (позначена на карті на мапі №1) на початку Торговиці (права сторона від дороги з Отинії), де проживала родина Мельників – власників водяного млина. Частина річки Мальгава (ліва сторона дороги), називалася Млинівка, де акумулювали забір води для запуску водяного колеса млина. На сьогодні, вулиця, яка бере початок з урочища Мельники, називається Замельники (народна назва з 19 століття).
Мапа №1
На карті Dwor (дивіться мапу №2) – Двір у Закрівцях де дійсно хтось “мажорний” жив.
Мапа №2
Тут розміщувався цілий каскад споруд. Річка Мальгава з своїми притоками утворювала заплави – дельту. І ось при виході з села, в найвужчому місці, ми називали в Берегах, був насипний штучний острів (дивіться фото №1).
Фото №1
Якраз по ньому був проритий канал, на березі якого збудували водяний млин. На другій стороні головної річки, вже біля дороги, стояла корчма. Чуть вище була молочарня. І корчмою і молочарнею володіли два євреї. “Просвіта” побудувала на вулиці Засело, свою, українську молочарню де раніше була колгоспна контора, був сад – парк, по ньому прокладена кам’яна дорога, її називали “Панська дорога”. Сюди часто приїздило панство з навколішкіх сіл на спацер майже так, як до великих замків. На жаль цього нічого вже не збереглось. Ми тільки пам’ятаєм що в дитинстві купались в річці в берегах під каштанами, тут було найширше русло. А також йшли,через декілька десятків метрів, купатись в Млинівці, там вода дуже швидко протікала, створюючи гідромасаж нам дітям. На сьогодні вже і води навіть в річці не має (дивіться фото №2) після масштабної, бездумної міліорації.
Фото №2
Млин вже був зображений на карті 1779 року, дивіться мапу нижче.
Після весняних паводків чи повеней або дощової осені, ми так і запам’ятали контури такого озера. Навіть бувало, що після розливу вода на цілу зиму покривалася кригою. Річка Мальгава на своїй течії утворювала два такі озера. В Закрівцях, коли в річку Мальгаву впадала з правої сторони річка Потоки, яка несла свої води з вершин Ліска, Гостівецького лісу, Ззагори, з Жолоба, тому тут самого русла не існувало, то вже потім люди в ручну направили річки в потрібне русло . Так само перед Отинією від Грабича до Загреблі все було залито водою і зарошше високим очеретом і чагарниками-корчами. Не дарма первісна назва Отинії – Корчики.
Інформація від Михайла Мартинюка
Додати коментар